Система «тепла підлога» – гідна альтернатива радіаторам. Зараз тепла підлога як єдиний спосіб опалення приміщень досить поширена в приватних будинках. Залежно від виду теплої підлоги відрізняється схема його монтажу. Однак, про те, що тепла підлога має масу переваг, як система опалення, свідчить маса позитивних відгуків і попит, що постійно зростає. Розберемося, що таке система «тепла підлога», якою вона буває і як зробити кращу теплу підлогу своїми руками.
Зміст
Тепла підлога: що це?
Теплу підлогу найчастіше можна зустріти у приватних будинках. Існують варіанти опалювальної системи, заснованої тільки на використанні теплої підлоги, або як доповнення до радіаторів. Обігрів приміщень системою «тепла підлога» здійснюється шляхом нагрівання теплоносія, більше інформації дивіться за посиланням https://teplapidlogavsim.com/ru/. Це може бути вода, електричні кабелі або плівка з нагрівальними елементами. Також в даній системі опалення є датчик теплої підлоги, що регулює температуру, і колектор (на водяній системі).
Відмінністю всіх типів теплої підлоги є те, що вона монтується під покриття для підлоги. Важливо! Не кожен оздоблювальний матеріал для підлоги підходить для монтажу системи «тепла підлога».
Очевидними перевагами всіх видів теплої підлоги є:
- Прогрівання приміщення відбувається рівномірно по всій площі (за умови суцільного монтажу теплої підлоги);
- немає потоків конвекції;
- високий ККД;
- відсутність радіаторів (при опаленні будинку лише системою «тепла підлога»).
Система «тепла підлога» – різновиди
Розв’язуючи питання, яку теплу підлогу вибрати для Вашої оселі, необхідно розібратися у видах цієї системи.
Залежно від теплоносія розрізняють такі теплі підлоги:
- Водяний. В цьому випадку як теплоносій виступає звичайна вода, а сама тепла підлога підключається до системи опалення квартири, чи приватного будинку;
- електричний. Така тепла підлога функціонує шляхом спеціальних нагрівальних елементів, підключення системи провадиться до електричної мережі житла. Електрична тепла підлога, як правило, не виступає в ролі єдиного джерела опалення та монтується для більшого комфорту під покриття для підлоги (плитку, ламінат і т.д.);
- рідинний. Теплоносієм у цьому випадку виступає спеціальна рідина, що нагрівається кабелем, поміщеним усередину трубок. Однак така система поки що мало поширена.
Інфрачервона тепла підлога: особливості, переваги та недоліки
Інфрачервона тепла підлога буває плівковою або стрижневою. Відмінна риса інфрачервоних підлог – карбонова суміш, якої заповнені елементи, що гріють.
Принцип дії інфрачервоної теплої підлоги полягає у нагріванні карбонової суміші за допомогою електрики. Нагріта суміш випромінює хвилі тепла 8-14 мкм. Такі хвилі досить легко проникають через товщу покриття для підлоги. У процесі дії інфрачервоної теплої підлоги відбувається нагрівання предметів інтер’єру та меблів. Повітря практично не прогрівається, тому навіть після активного провітрювання у приміщенні зберігається комфортний мікроклімат. Також така підлога не висушує повітря, зберігаючи сприятливий рівень вологості.
Плівкові інфрачервоні підлоги виконані на спеціальній поліпропіленовій плівці, тоді як стрижневий – з’єднаний тільки по кінцях, дивіться більше за посиланням https://teplapidlogavsim.com/ru/tepla-pidloga-pid-laminat-kovrolin-linoleum. Існують деякі особливості в технології монтажу плівкової та стрижневої інфрачервоної теплої підлоги.
Монтаж плівкової підлоги дещо швидший, адже з процесу повністю виключені мокрі етапи. Укладання інфрачервоної теплої підлоги відбувається безпосередньо під покриття для підлоги, достатньо лише добре підготувати основу (має бути чистим, рівним і сухим). Така підлога не підходить для укладання під килимове покриття, лінолеум на повстяній основі або килимову плитку через зниження ККД підлоги цими покриттями. Чи можна монтувати таку теплу підлогу під паркет чи масив? Однак експлуатаційна температура плівкової теплої підлоги не повинна перевищувати 28 градусів. В іншому випадку відбувається руйнування покриття для підлоги.
Плівкову теплу підлогу можна стелити за певними зонами, розрізаючи на частини за заданими розмірами. Вихід з ладу якогось одного сегмента теплої підлоги не позначається на роботі всієї системи. Плівкова підлога – найшвидший спосіб влаштування системи «тепла підлога» у Вашій оселі. Але, така підлога не підходить як єдине джерело опалення.
Стрижневу теплу підлогу можна стелити тільки з наступним укладанням стяжки або під плитковий клей, а під нього необхідно передбачати теплоізоляцію без фольгованого шару. Система стрижневої підлоги також стабільно працює навіть при несправності деяких нагрівальних стрижнів. Це досягається шляхом паралельного підключення стрижнів у системі. Технологія укладання дозволяє стелити такі підлоги в будь-якому приміщенні, а також розташовувати на них важкі меблі. Досить вагомим плюсом такої системи є здатність самостійно регулювати нагрів.
Водяна тепла підлога
Найбільш розповсюджений вид теплої підлоги, що застосовується у приватному будинку – водяний. Система водяної теплої підлоги включає труби з металопластику або поліпропілену, змішувальний вузол (колектор), помпа і клапани. Кількість клапанів залежить від того, скільки водних контурів передбачено в теплій підлозі. Принцип роботи та поширення тепла в будинку з водяними теплими підлогами полягає в просуванні нагрітої води по трубі та передачі теплової енергії у стяжку. При цьому система має обмежувачі, що перешкоджають перегріву. Тепла водяна підлога підключається безпосередньо до котла та може бути єдиним джерелом тепла в будинку.
Водяна тепла підлога має наступні переваги:
- На таку підлогу можна монтувати різні покриття для підлоги;
- температура теплоносія може бути в межах 30-50 градусів, завдяки чому знижується потреба в інших елементах опалення. Водяну підлогу можна використовувати як єдину систему опалення;
- відсутність магнітних полів;
- не знижує рівень вологості у приміщенні.
До недоліків водяної статі відносяться:
- Досить складний та тривалий процес влаштування теплої підлоги. При влаштуванні водяної теплої підлоги в стяжку потрібно чекати до її повного просихання (від 1 місяця). Також для системи необхідний колектор, бойлерна;
- при монтажі теплої підлоги як єдине джерело тепла знадобляться більш ретельні та складні розрахунки;
- вартість пристрою водяної теплої підлоги в рази більша, ніж електричної;
- при протіканні необхідний демонтаж підлогового покриття й стяжки.
Залежно від способу монтажу розрізняють: настильні системи та пристрій у стяжці, полістирольні або дерев’яні підлоги.
Настильна система швидко прогрівається і досить проста у пристрої. Така підлога відмінно підходить для легких щиткових будов. Полістирольна система також досить проста в монтажі й чудова при влаштуванні дерев’яних покриттів для підлоги.
Влаштування водяної теплої підлоги в стяжку підходить для житлових будинків, переважно з бетонними перекриттями. Така система хоч і коштує дорожче, проте це з лишком окупається економією на опаленні в процесі експлуатації.
Система «тепла підлога» – Електрична тепла підлога
Електричні теплі підлоги бувають кабельні та у вигляді нагрівальних матів. Відмінність першого виду від другого полягає в тому, що нагрівальні мати є гріючим кабелем, попередньо закріпленим на спеціальній сітці.
Кабельна підлога відмінно підходить як доповнення класичної опалювальної системи в житло. Не підходить для опалення приватного житлового будинку. Електричну теплу підлогу можна укладати в таких приміщеннях, де передбачається нанести невелику стяжку, або клей під плитку.
Кабельні електричні підлоги бувають:
- Одножильний. Підключення системи такої теплої підлоги відбувається шляхом приєднання не нагріваються кінці кабелю безпосередньо до терморегулятора, а основний кабель розташовується під підлогою. Плюси такої статі: найвища температура прогріву при економічному енергоспоживанню, низька ціна. Мінус: перегрів підлоги через рівномірність нагрівання кабелю (ламання системи від перегріву); також не рекомендується монтувати таку підлогу в місцях майбутнього розташування меблів;
- двожильний. Більше зручний для монтажу на великих площах. Резистивний кабель для теплої підлоги підключається до терморегулятора лише одним кінцем. Серед плюсів можна відзначити простий монтаж, відсутність дії на електромагнітні імпульси. Недоліки двожильного кабельного аналогічні одножильному;
- саморегульований. Така підлога може самостійно змінювати рівень прогріву, має посилений захист від пошкоджень. У системі виключена можливість перегріву кабелю, завдяки чому підлога має тривалий термін служби, відсутня необхідність ремонту. Саморегульовані теплі підлоги підходять під будь-яке покриття і можуть розташовуватись у будь-якому місці, навіть під меблями. Монтаж такої підлоги досить простий. До мінусів підлоги відносяться досить повільне прогрівання приміщення, висока вартість, необхідність підключення пускорегулюючих пристроїв. Також така система прогріває переважно лише підлогу, повітря практично не нагрівається.
Кабельні мати відмінно підходять для монтажу в санвузлах, кухнях та інших приміщеннях з покриттям із плитки. Товщина матів дозволяє укладати їх прямо в товщі плиткового клею. Перевагою кабельних матів є швидкість їх монтажу, адже елементи, що гріють, вже закріплені на сітці, залишилося її розстелити. Недоліки кабельних матів – висока ціна.
Вибираючи правильну теплу підлогу для свого житла, необхідно зважити всі за і проти, починаючи від необхідних параметрів прогрівання приміщення і закінчуючи вартістю. Всі види теплої підлоги хороші, але кожному – своє місце. Також не варто забувати, що половина успіху – правильний монтаж!
