Ой, усім привіт! Боже, я сьогодні ледь дістався до комп’ютера, така спека, що мозок просто плавиться. Сиджу, значить, п’ю вже третю каву і думаю… Ну, скільки можна, а? От чесно, скільки можна мучитися з цими, блін, абзацами в Інстаграм? Це ж, мабуть, найтупіша проблема сучасності після пошуку другого носка. Ну, ви знаєте, коли ти там годину пишеш мега-крутий текст, вкладаєш душу, емоції, а потім… бац! І він зливається в одну суцільну, нечитабельну «простиню». Я як це бачу, то в мене просто нервовий тік починається. Боже, як це бісить! Це ж просто… ну, капець!
Я сам, поки не розібрався, страждав. Писав, видаляв, знову писав, матюкався… Дружина вже думала, що я збожеволів. Каже: «Що ти там бурмочеш під ніс?» А я ж не можу пояснити, що це все через якусь, блін, «проблему перенесення рядка»! Це ж звучить як повна маячня! Але для нас, блогерів, це прям, знаєте, питання життя і смерті. Бо якщо текст нечитабельний, то його ніхто й не читатиме. Хоч ти там золотими літерами напиши — пофіг, скролять далі. Так що, друзі, давайте розберемося з цим раз і назавжди. Я вам сьогодні приніс світло у це темне царство нечитабельних постів. І ніяких «10 способів», «3 лайфхаки» і всякого такого. Це ж не про мене, ага. Я вам розкажу, як це роблю я, і покажу, що це все просто… ну, просто.
Ну, короче, все по-людськи, без шаблонів. От, слухайте, перед тим, як ми почнемо, зробимо маленьку паузу. От, візьміть собі кави, чи чаю, чи що там у вас є. Бо це ж не лекція, а дружня розмова, ага.
Чому взагалі виникає ця проблема? Все просто як двері
От, давайте чесно. Instagram — це ж не Word. Він, ну, блін, не вміє. Просто не вміє розуміти, що таке «абзац» у нашому з вами звичайному розумінні. Для нього перенесення рядка — це просто… ну, просто знак, і він його ігнорує. Принаймні, так було раніше, і ця звичка залишилася. Зараз він, здається, став трохи розумнішим, але не завжди. Тому ми, як розумні люди, маємо його, так би мовити, обхитрити.
Перший, і, як на мене, найпростіший спосіб, — це використати приховані символи. От, знаєте, є така штука, як «нерозривний пробіл». Або, ще простіше, можна використовувати будь-який інший символ, який Інстаграм не показує, але «бачить» як знак. Я використовую один, і це мій особистий, так би мовити, лайфхак. Ви можете його скопіювати звідси: наприклад, з цього сайту.
Як це працює? Ви пишете свій текст, а потім, щоб зробити абзац, просто вставляєте цей невидимий символ у порожній рядок. І все! Геніально, правда? Це так просто, що навіть дивно, чому я сам до цього не додумався одразу, а мучився. Боже, скільки часу я витратив… Я, здається, міг би за цей час книжку написати, а не просто абзаци розставляти. Ну, що зробиш.
Коли треба швидко: лайфхак з крапкою. Він, правда, неідеальний, але працює
Так, другий спосіб. Він, знаєте, такий собі… ну, для тих, хто поспішає, хто не хоче морочитися з цими прихованими символами. Це, звичайно ж, використання крапок. Ну, ви ж бачили, мабуть, ці пости, де між абзацами стоїть крапка, а потім перенесення рядка. Виглядає, звичайно, не дуже естетично, але, блін, працює!
Пишете, значить, абзац, потім натискаєте Enter, ставите крапку, знову Enter і пишете наступний абзац. І все. Головне, щоб між цими діями не було жодного зайвого пробілу. Іначе все злетить, і буде… ну, буде сумно. Це, звичайно, не дуже гарно, але, знаєте, краще так, ніж суцільна стіна тексту.
Я сам так робив, коли поспішав. Ну, буває ж, а? Треба швидко щось запостити, а ти десь у дорозі, і не можеш скопіювати той невидимий символ. Тоді ця крапка — це просто порятунок. Але, якщо чесно, то я від цього способу відмовився. Бо естетика, знаєте, важлива. Мої читачі заслуговують на гарний текст, а не на «крапкову» стіну.
Чому я не використовую Телеграм чи Замітки? Бо це тупо незручно. От чесно
А, ще, знаєте, є такі «генії», які радять: «Ой, напиши текст у Телеграмі чи в Замітках, а потім скопіюй». Ну, блін, народ, а? Це ж так незручно! От серйозно. От уяви, ти сидиш, пишеш текст. Ти пишеш його прямо в Інстаграм, бо так зручно. Ти ж не будеш перемикатися між додатками, а потім ще й перевіряти, чи все скопіювалося правильно. Це ж зайві рухи тіла. Це ж… ну, це ж тупо!
Я так робив. Спочатку. Ну, мені ж треба було якось вирішувати цю проблему, правда? І от я бігав між Інстаграмом і Замітками. І що в результаті? Ну, нічого хорошого. Я постійно забував щось скопіювати, або копіював не все, або взагалі видаляв текст у Замітках, і потім доводилося писати все заново. Це ж капець! Це ж просто… ну, я не знаю. Загалом, це не мій варіант, і я вам його не раджу. Бо життя занадто коротке, щоб бігати між додатками заради абзаців.
А як же хештеги? Вони теж можуть бути абзацом. Але це, блін, костиль!
Ну, і останній спосіб, який я бачу, — це використовувати хештеги як роздільники. Ну, ви ж бачили, мабуть, ці пости, де спочатку йде текст, а потім просто купа хештегів, і вони створюють, так би мовити, візуальний абзац. Це, блін, не дуже гарно. І, чесно кажучи, це, як на мене, не дуже ефективно з точки зору просування. Бо хештеги мають бути, знаєте, релевантними, а не просто, щоб заповнити місце.
І ще, якщо ви їх поставите дуже багато, то це, блін, виглядає як спам. Я, наприклад, коли бачу такі пости, то одразу думаю: «Ой, тут, мабуть, хтось хоче, щоб його пост побачили всі і одразу». Ну, і це, знаєте, відштовхує. Тому я цей спосіб теж не використовую. Може, хтось і користується, але, блін, як на мене, це не дуже гарно.
Моя порада: не морочте голову, а просто використовуйте невидимі символи
От, підіб’ємо підсумки. Я перепробував усе. Ну, майже все. І, чесно кажучи, найкращий спосіб — це використання невидимих символів. Це просто, це естетично, і це працює на 100%. Ви просто один раз скопіювали, зберегли собі в якийсь файл, і потім просто копіюєте і вставляєте. І все. І ви щасливі. І ваші читачі щасливі. І, найголовніше, ваш пост виглядає як від професіонала, а не від, знаєте, школяра, який тільки вчиться писати.
І, до речі, не забувайте про емодзі. Вони теж можуть бути, так би мовити, роздільниками. Ну, знаєте, поставили емодзі, перенесли рядок, і це теж виглядає гарно. Але це, знову ж таки, не замінює абзаци. Це просто доповнення.
Ну, що ж, я, здається, все розповів, що хотів. І, чесно кажучи, я сподіваюся, що після прочитання цього тексту ви більше ніколи не будете мучитися з цими, блін, абзацами. Бо це ж не проблема, а просто… ну, просто така особливість Інстаграма.
Так що, не бійтеся, експериментуйте. Але пам’ятайте, що найкраще — це просто, красиво і ефективно. І не забувайте про те, що ваш текст має бути, блін, цікавим. Бо якщо він нецікавий, то навіть ідеальні абзаци його не врятують. От, що я вам скажу.
Ну, все, я, здається, виговорився. Тепер можете сходити за ще однією кавою. І, до речі, якщо вам сподобалася ця, так би мовити, моя емоційна сповідь, то поділіться нею зі своїми друзями. Бо, я думаю, що вони теж мучаться з цією проблемою. А ми ж повинні, так би мовити, допомагати один одному, а? От, давайте так і зробимо. Дякую, що дочитали! Сподіваюся, вам було корисно.
Як зробити другий обліковий запис у Brawl Stars — просто, без нервів і через пару «глюків»
Як зробити повітряного змія: політ фантазії у ваших руках
Як легко зробити скан-копії документів: простий посібник
