Принцеси в мультиках — це рідко просто про корони й бали. Частіше це історії про вибір, про те, як не втратити себе, і про те, щоб «жити довго і щасливо» доводиться заробити самій. У цій добірці — і класика Дісней, яку впізнають з першого кадру, і менш відомі роботи інших студій та країн, і одна новинка, яка сама себе принцесою не вважала, поки не довелося рятувати власне життя.
Список зібраний так, щоб у ньому було з чого вибрати і дитині, і дорослому, який дивиться разом із нею: є легкі казки для найменших, є драматичніші історії для підлітків і є кілька назв, які радше «про принцесу як персонажа», ніж про принцесу як головну тему — про це чесно попереджу в описі.
Заплутана історія (Tangled, 2010)
Дівчина з волоссям завдовжки у кілька поверхів вежі, викрадена в дитинстві й замкнена подалі від світу — сюжет міг би бути похмурим, але Disney зробив з нього енергійну пригоду з піснями, розбійником-шахраєм і хамелеоном, який реагує на все емоційніше за людей. Головна тема — не стільки корона, скільки право вийти з-під контролю людини, яка називає це «турботою».
Спляча красуня (Sleeping Beauty, 1959)
Найстаріший стиль малювання в добірці — і це видно: фони тут більше нагадують середньовічні гобелени, ніж класичну дисніївську акварель. Прокляття, сто років сну і три феї-охоронниці — сюжет знайомий навіть тим, хто мультфільм жодного разу не дивився, просто тому, що «Спляча красуня» стала точкою відліку для половини казкових кліше.
Покахонтас (Pocahontas, 1995)
Строго кажучи, Покахонтас — не принцеса в європейському розумінні цього слова, дочка вождя племені поухатан. У добірку Disney її включив разом з іншими офіційними «принцесами» бренду, і мультфільм тримається не на балах, а на зіткненні двох світів і на тому, наскільки складно буває почути іншого, коли звик вважати правильним лише своє.
Брати Супер-Маріо в кіно (The Super Mario Bros. Movie, 2023)
Чесно: це не історія про принцесу, а про водопровідника, який потрапляє у Грибне королівство. Але принцеса Піч тут — не декорація, а один із головних персонажів, яка сама командує військом і рятує ситуацію не гірше за Маріо. Якщо шукаєте саме такий образ — активної, а не другорядної принцеси — цей мультфільм варто врахувати, навіть попри те, що формально він про братів-сантехніків.
Русалонька (The Little Mermaid, 1989)
Ця стрічка свого часу фактично перезапустила епоху дисніївської анімації — після неї студія одна за одною випустила «Красуню і Чудовисько», «Аладіна» й «Короля Лева». Аріель — принцеса підводного королівства, яка обмінює голос на ноги заради людини, якого щойно побачила. Сюжет простий, але саундтрек і досі витримує перевірку часом краще за багато сучасніших робіт.
Принцеса-Лебідь: Королевство Музики (The Swan Princess: Kingdom of Music, 2019)
Франшиза про принцесу Одетту існує паралельно з дисніївським всесвітом уже понад двадцять років і живе власним, менш пафосним життям. У цій частині акцент зміщений на музику й таланти — доволі легка, сімейна історія без надто складних поворотів, яка добре заходить дітям, що вже подивилися перші фільми серії.
Попелюшка (Cinderella, 1950)
«Попелюшку» часто називають мультфільмом, який буквально врятував студію Disney від фінансового краху після Другої світової війни. Історія про дівчину, служницю у власному домі, і про бал, туфельку та годинник, що б’є опівночі, — це, мабуть, найбільш «еталонна» казка про принцесу з усіх, що коли-небудь екранізували.
Артур та мініпути (Arthur et les Minimoys, 2007)
Французька стрічка Люка Бессона, де хлопчик Артур зменшується до розмірів комахи, щоб потрапити у світ мініпутів. Принцеса Селенія тут — не декоративний персонаж, а войовниця, яка бере на себе значну частину пригоди нарівні з головним героєм. Мультфільм змішує мальовану анімацію з 3D-персонажами, і це помітно навіть візуально.
Принцеса і жаба (The Princess and the Frog, 2009)
Тіана з Нового Орлеана мріє про власний ресторан, а не про принца, — і це вже саме по собі відрізняє її від попередників. Класичний сюжет про перетворення на жабу тут вивернутий: після поцілунку жабою стає не принц, а сама героїня. Дія розгортається на тлі джазового Нового Орлеана 1920-х, з відповідною музикою й атмосферою.
Аладін (Aladdin, 1992)
Принцеса Жасмин тут ділить екранний час порівну з Аладдіном — і, на відміну від багатьох ранніх дисніївських принцес, відкрито каже, що не хоче виходити заміж «за розкладом». Джин у виконанні Робіна Вільямса свого часу став одним із символів мультфільму нарівні з головними героями, тож дорослим тут теж буде на що подивитися.
Крижане серце (Frozen, 2013)
Мультфільм, після якого пісня «Відпусти і забудь» кілька років лунала буквально звідусіль. Тут одразу дві принцеси-сестри — Ельза з крижаною магією, яку боїться сама, і Анна, готова піти хоч на край світу заради родини. Головний твіст «Холодного серця» — те, що справжньою рятівною силою виявляється не романтичне кохання, а сестринське.
Барбі: Принцеса і Жебрачка (Barbie as the Princess and the Pauper, 2004)
Одна з ранніх і, мабуть, найтепліших історій у серії анімаційних фільмів Barbie: дві дівчини — принцеса Анелья та проста Ерика, схожі як близнючки, — випадково міняються місцями. Сюжет побудований на класичному мотиві «принц і жебрак», але переказаний у м’якшому, пісенному форматі, розрахованому на дошкільнят.
Анастасія (Anastasia, 1997)
Мультфільм не дисніївський — його випустила студія 20th Century Fox, що для «принцесівського» жанру радше виняток. В основу лягла (доволі вільно переказана) історична легенда про долю родини останнього російського імператора: дівчина із втраченою пам’яттю вирушає до Парижа, вважаючи, що вона — врятована княжна. Тон тут серйозніший, ніж у більшості добірки: є і містика, і справжня історична драма на фоні.
Нелла — принцеса-лицар (Nella the Princess Knight, 2017)
Серіал для найменших глядачів, де принцеса — водночас і лицар: Нелла перетворюється на воїна в обладунках, щоб захищати своє королівство. Формат короткий, епізодичний, без наскрізного драматичного сюжету — зручно вмикати дітям 3–6 років саме тому, що кожна серія завершена сама по собі.
Принцеса-лебідь 3 (The Swan Princess: The Mystery of the Enchanted Treasure, 1998)
Третя частина франшизи про Одетту — уже не стільки романтична казка, скільки пригодницька історія з пошуками скарбу. Для тих, хто вже познайомився з героями у першому фільмі серії, це логічне продовження; як самостійна історія працює гірше, оскільки спирається на вже знайомі стосунки персонажів.
Барбі в ролі Принцеси острова (Barbie as the Island Princess, 2007)
Дівчина на ім’я Роза виросла на безлюдному острові серед тварин — щось на кшталт жіночого Мауглі, — а потім опиняється при королівському дворі. Головний конфлікт тут не між добром і злом у чистому вигляді, а між життям «на природі» й життям за палацовим етикетом, і мультфільм доволі чесно показує, що обидва варіанти мають свою ціну.
Принцеса Еммі (Princess Emmy, 2019)
Незвична деталь: головна героїня розуміє мову коней, і саме цей дар — а не походження — головне, що робить її «справжньою» принцесою за сюжетом. Щоб зайняти трон, Еммі має скласти іспит з етикету, водночас рятуючи викрадену чарівну книгу. Мультфільм орієнтований на дітей, які люблять коней і тварин загалом не менше, ніж власне казки про принцес.
Принцеса Сонця (Princess of the Sun, 2007)
Одна з менш відомих назв добірки — європейська анімаційна стрічка, яка не отримала того масштабного прокату, як дисніївська класика, тому знайти її складніше. Якщо ви вже пересмотрели весь основний список і шукаєте щось менш заїжджене — це саме той випадок.
Хоробра серцем (Brave, 2012)
Перша принцеса від Pixar — і одразу помітно, наскільки інакше студія підійшла до жанру. Мерida не шукає принца: вона хоче права самій вирішувати власну долю, а не виходити заміж за переможця турніру, влаштованого матір’ю. Конфлікт мати–донька тут прописаний глибше, ніж типове протистояння з мачухою чи відьмою, і саме він, а не романтична лінія, рухає сюжет.
Принцеса-лебідь 2: Таємниця замку (The Swan Princess: Escape from Castle Mountain, 1997)
Друга частина серії, де вже одружені Одетта й Дерек мають зупинити нового лиходія, який хоче захопити владу. Порівняно з першим фільмом тут менше романтики й більше пригодницької динаміки — ближче до сімейного екшену, ніж до класичної казки.
Принцеса на горошині (The Princess and the Pea, 2002)
Екранізація короткої казки Андерсена, розтягнута на повний метр за рахунок додаткового сюжету й персонажів, яких у першоджерелі не було. Сама горошина під матрацами — лише привід; основна історія тут про те, як довести своє право на титул, коли ніхто спершу тобі не вірить.
Білосніжка та сім гномів (Snow White and the Seven Dwarfs, 1937)
Найстаріший фільм у всій добірці й перший повнометражний анімаційний фільм студії Disney взагалі — з нього, по суті, і почалася вся традиція «принцесівських» мультфільмів, яку продовжують досі. Дивитися його варто не лише заради сюжету, а й заради того, наскільки амбітною була сама ідея зробити анімацію повнометражною ще у 1937 році.
Барбі: Академія принцес (Barbie: Princess Charm School, 2011)
Дівчина із бідної родини потрапляє до школи, де готують майбутніх принцес, — і поступово з’ясовує, що має до трону значно більше стосунку, ніж думала спочатку. Сюжет тримається на класичному контрасті «простолюдинка проти аристократок», і саме через це легко читається навіть дітьми, які ще не звикли до складніших історій.
Крижане серце 2 (Frozen II, 2019)
Продовження вийшло похмурішим і складнішим за оригінал: замість чіткого лиходія тут — минуле, яке потрібно розплутати, і питання про те, звідки взялися магічні здібності Ельзи. Дітям, які любили перший фільм за легкість, друга частина може здатись важчою, зате підліткам і дорослим глядачам вона зазвичай заходить краще саме за глибину.
Принцеса та пілот (To Aru Hikuushi e no Tsuioku, 2011)
Японське аніме, і за тоном воно помітно доросліше за решту списку: військовий пілот отримує завдання перевезти принцесу через територію, охоплену бойовими діями, і супроводжує це повітряними боями та справжньою напругою, а не казковою легкістю. Радше для підлітків і дорослих шанувальників аніме, ніж для наймолодших глядачів.
Барбі: Перлинна Принцеса (Barbie: The Pearl Princess, 2014)
Історія про русалку Луміну, яка мріє стати людиною і принцесою суші, — доволі очевидна перекличка з «Русалочкою», але з фірмовим для серії Barbie легким тоном і акцентом на дружбу, а не на драму. Гарний варіант для тих, хто вже переглянув класичну «Русалочку» й хоче схожого сюжету, але спокійнішого.
Принци та принцеси (Princes et princesses, 2000)
Французька антологія Мішеля Осело — режисера, відомого своєю силуетною анімацією, — складена з кількох коротких казкових новел, об’єднаних наскрізними персонажами двох дітей, які самі ці історії розповідають. Це не один суцільний сюжет, а радше збірка, тому легко дивитися частинами, не чекаючи довгого фіналу.
Принцеса-жаба (Frog Kingdom, 2013)
Китайська анімаційна стрічка, яка обігрує мотив перетворення на жабу з іншого боку — тут головна дійова особа сама рятує зачароване королівство жаб. За манерою малювання й ритмом оповіді помітно відрізняється від дисніївської чи американської анімації загалом, що само по собі цікаво порівняти з іншими позиціями списку.
Одного разу я стала принцесою (The Fated Magical Princess: Who Made Me a Princess 2025)
Це вже не мультфільм у класичному сенсі, а серіал — і додаю його до добірки саме тому, що це одна з небагатьох свіжих анімаційних робіт останніх років, де слово «принцеса» не просто в назві, а в самому центрі сюжету. Заснована на популярному корейському вебтуні «Who Made Me a Princess», китайська анімаційна адаптація (донгхуа) від студії Colored Pencil Animation, а японський дубльований варіант того ж дня почав стрімитися на Crunchyroll.
Сюжет: жінка з нашого світу прокидається в тілі немовляти Атанасії — приреченої принцеси з роману, який вона колись читала. За книгою дівчину згодом страчує власний батько-імператор, тож героїні доводиться змалку діяти так, щоб змінити цю долю — і водночас якось порозумітися з холодним тираном, якого їй судилося називати татом. Це радше історія виживання й політичних інтриг при дворі, ніж класична казка про бали й весілля, і саме тому вона добре підходить тим, хто вже подорослішав з дисніївських принцес і шукає щось із більшою напругою в сюжеті.
Короткий гід: із чого почати
Якщо дивитеся з дитиною дошкільного віку, найспокійніший вхід у тему — «Попелюшка», «Білосніжка та сім гномів» або серіал «Нелла — відважна принцеса»: короткі, зрозумілі, без надто драматичних поворотів.
Для сімейного перегляду з дітьми шкільного віку добре заходять «Рапунцель», «Холодне серце», «Аладін» і «Принцеса та жаба» — там уже є повноцінний сюжет, гумор і персонажі, які цікаві не лише малечі, а й батькам.
Тим, хто шукає щось серйозніше і не обов’язково дисніївське, варто звернути увагу на «Анастасію», «Хоробру серцем», «Принцесу та пілота» й новий серіал «Доля магічної принцеси» — тут менше казковості заради казковості й більше реальних конфліктів, страху втрати чи політичної боротьби.
А якщо мета — саме зібрати «всіх принцес одразу» без глибоких роздумів про сюжет, серія фільмів про Барбі («Принцеса та жебрачка», «Принцеса острова», «Академія принцес», «Перлинна принцеса») і франшиза «Принцеса Лебідь» закривають цей запит найшвидше: легкі, добрі, без зайвого драматизму.
Дивіться також:
Мультфільми про Барбі: повний список за роками
