Кращі історичні фільми всіх часів – 40 фільмів

Кращі історичні фільми. Усі ми любимо історичні картини. Але що таке «історичний фільм» у цій статті? Ми спробували сформулювати так:

— фільм про історичні події

— не біографія однієї людини (про біопики буде окрема стаття), а стрічка про період у житті країни (міста, регіону, світу), не має значення, кілька днів або кілька десятків років

— події для основи фільму реальні, але картина не претендує на виняткову достовірність кожної деталі (іншими словами це не «300 спартанців», але й не документальне кіно без права на помилку)

Як завжди, ми порушуватимемо свої власні правила без найменшого докору сумління.

Список Шиндлера (Schindler’s List) 1993: Кращі історичні фільми

“Той, хто рятує одне життя, рятує цілий світ”. Оскар Шиндлер вдалося врятувати понад тисячу польських євреїв під час Другої світової війни. Фільм, який справедливо вважають найкращим у творчій біографії Стівена Спілберга (та й у принципі, одним із найкращих в історії).

Один із випадків, коли Ліам Нісон показує, що вміє грати не лише батька, якого розлютили, із «Заручниці». Демонічний Рейф Файнс. Бен Кінгслі у ролі Іцхака Штерна. Оператор — Януш Камінскі, який неодноразово працював зі Спілбергом, і отримав Оскар як за цю стрічку, так і за «Врятувати рядового Райана». І, нарешті, легендарний Джон Вільямс як композитор. З такою знімальною командою важко не зняти щось визначне.

Кращі історичні фільми

І все ж Стівен Спілберг перевершив будь-які очікування — як за цифрами та нагородами, так і за рівнем ефекту кіно. Фільмів про жахи Голокосту багато, але далеко не кожен може не залишити байдужим. Недостатньо просто нагадати про злочини нацистів, усі дорослі люди чули та читали про це багато разів; необхідно залучити глядача, показати, як руйнується світ простої людини, як змінюються характери з обох боків, у своїй не зображати німецьких солдатів і офіцерів як карикатуру з агітки.

Зробити фільм натуральним, але цікавим, показати вбивства та жорстокість, але не намагатися шокувати публіку. Оскар Шиндлер не виглядає суперменом і героєм без страху і докору, але трансформація його ставлення до навколишньої дійсності врешті-решт призводить до справжнього подвигу.

7 Оскарів, неймовірні збори як для досить важкого для сприйняття фільму (і вже точно не розважального кіно), а головне — визнання та любов мільйонів глядачів у всьому світі. Окремі деталі у картині не відповідають історичній дійсності. Але, як ми писали вище, ми включаємо до списку стрічки, які допускають відхилення, при цьому залишаючись переважно реальними історіями.

Людина на всі часи (A Man for All Seasons) 1966

Фред Ціннеманн, лауреат чотирьох Оскарів, зняв багато помітних фільмів. Так само йому вдавалися і вестерни («Рівне опівдні»), і напружені бойовики («День шакала»), і історичні драми. Одна з таких, також удостоєна Оскара (а точніше, шести, включаючи найкращий фільм і режисуру), вийшла в Британії і розповідає про стосунки Томаса Мора та короля Генріха VIII. Перший був державним діячем, юристом та філософом, і не схвалив розлучення останнього. З погляду віри, особливо у той суворий час Англії 16 століття, він мав рацію, проте з погляду конфлікту з королівською особою, він серйозно ризикував…

Олександр (Alexander) 2004: Кращі історичні фільми

Коли американці знімають історичне кіно про стародавню Грецію або стародавній Рим, завжди є побоювання, що головний герой буде супергероєм на коні, який рятує (або завойовує) світ. Тому коли стало відомо, що Голлівуд поставить картину про життя Олександра Македонського, передчуття чогось подібного підточувало душу.

Однак, Олівер Стоун не настільки прямолінійний. Те, що вийшло, зовсім не вписувалося в традиційний образ героїчного попелу з суперлюдьми. Понад те, постановка відверто шокувала багатьох. Замість титанічного велетня Македонського, що хвацько розсікає простір і час на вдалому коні, глядач побачив істеричку, схильного до душевних поривів, часом відверто слабку людину, яка не в’яжеться з овіяним легендами образом.

Колін Фаррелл піднімав брови, плакав і кричав (зрозуміло, час від часу він завойовував чужі землі, але акценти були явно не на цьому).

І це спрацювало. Стоун глянув на постать легендарного завойовника з нового боку. Свіже бачення захопило увагу, від екрану складно було відірватися, навіть незважаючи на те, що це історична драма – фінал спочатку ясний. Авторське рішення не безперечне, особливо для тих, хто в предметі розуміється. Але з художньої точки зору цей експеримент вийшов цікавим і, на нашу скромну думку, вдалим.

Крім Фаррелла, шикарне виконання ролей Анджеліни Джолі (мати Олександра), Ентоні Хопкінса (він грає вже літнього Птолемея, який виступає, по суті, оповідачем, відзначимо Джареда Лето (Гефестіон) і Розаріо Доусон (Роксана) Але глава Удача-Роксана). , великий і жахний, який зіграв Філіпа, отця Олександра Македонського. Такої демонічної та злобної присутності у кадрі з ходу і не згадаєш, і не лише у кар’єрі Кілмера.

Титанік (Titanic) 1997

Складно додати щось до купи статей про фільм, який побив таку кількість рекордів і зібрав таку аудиторію глядачів. Хіба що, про всяк випадок, нагадаємо, що знято його з реальної історії (можете пам’ятати відомий твіт із цього приводу).

Єлизавета (Elizabeth) 1998: Кращі історичні фільми

Так, ми домовлялися не наводити тут біопіки, але все ж таки, «Єлизавета» цілком широко відображає не тільки біографію англійської королеви, а й життя того часу. Акторський склад фільму вражає: Кейт Бланшетт, Джозеф Файнс, Джеффрі Раш, Венсан Кассель, Фанні Ардан, Деніел Крейг і навіть сам Ерік Кантона (для тих, хто не в курсі – це легендарний французький футболіст, який прославився під час гри за англійський клуб «Манчестер» Юнайтед», бунтар, ікона та король (харизми). У режисерському кріслі індус Шекхар Капур, який пізніше зняв продовження «Єлизавети» з тими самими акторами — «Золоте століття».

Сміливе серце (Braveheart) 1995

Один из лучших, если не самый лучший фильм Мэла Гибсона как режиссера. Историю Уильяма Уоллеса сложно назвать строго исторической, поскольку ее пришлось сочинять на базе той информации, которая была под рукой – а это включает легенды и рассказы, передаваемые из поколения в поколение. Даже изображение народного героя Шотландии не осталось, и теперь в качестве его портрета часто используется лицо, очень напоминающее самого Гибсона.

Тем не менее, бунтарь и предводитель восстания, Уоллес – фигура для истории всего Соединенного Королевства очень важна. Фильм получился эмоциональным, довольно кровавым и жестоким и в то же время очень красивым. Пейзажи, высокие идеалы, чистота человеческих отношений и лица главных героев (а это Мел Гибсон и Софи Марсо) – все на самом высоком эстетическом уровне.

Тот случай, когда пафос смотрится натурально и трогает до слез (и не говорите, что комок не подступал к горлу, когда Гибсон кричал «Они могут унести наши жизнь, но они никогда не отнимут нашу свободу»), а три часа продолжительности совершенно не утомляют. Не стоит забывать и о пяти полученных Оскарах, включая лучший фильм и режиссуру.

Амістад (Amistád) 1997: Кращі історичні фільми

Напевно, будь-який історичний фільм Стівена Спілберга може одразу ж зараховуватись до категорії кращого. Напевно, будь-який історичний фільм, в якому зайняті Ентоні Хопкінс і Морган Фрімен, може бути зарахований до найкращих в історії без зволікання. Титани режисури та акторського цеху зійшлися для зйомок картини про боротьбу за відміну рабства. Доповнимо це козирями у вигляді оператора Януша Камінскі та композитора Джона Вільямса. Чи це історичне полотно могло вийти не чудової якості?

“Амістад” – назва корабля, на якому перевозять рабів. На ньому спалахує бунт, який обертається кривавою розправою над работоргівцями та спробою спливти в Сьєрра-Леоні.

Дюнкерк (Dunkirk) 2017

Фільм, який претендує на звання миттєвої класики. Режисерська робота Крістофера Нолана розповідає про дуже масштабну операцію евакуації військ союзників. Величезна кількість солдатів і офіцерів виявилися фактично замкненими біля узбережжя, беззахисними перед потенційними нальотами нацистських військ. У картині немає чітко вираженого головного героя, кілька сюжетних ліній відображають і ситуацію, в якій опинилися воїни та місцеві жителі, і атмосферу загальної мобілізації зусиль та напруження від постійного відчуття загрози.

Блискуча операторська робота Хойте ван Хойтема. Композитор Ханс Циммер помножив художню цінність фільму та ступінь його впливу на глядача багаторазово за рахунок чергової визначної музичної роботи. Його саундтрек — це не лише гарна мелодія, а й повноправний учасник фільму, що доповнює розповідь, що наголошує на атмосфері. Де-не-де атмосферність свідомо йде на шкоду мелодійності, спеціально для того, щоб загальний ефект від перегляду вигравав. Акторський склад також ідеальний: Том Харді, Кілліан Мерфі, Марк Райленс та голос Майкла Кейна як диспетчер британської авіації.

Спартак (Spartacus) 1960: Кращі історичні фільми

Стенлі Кубрик створив багато класичних шедеврів, і «Спартак» із Кірком Дугласом — один із них. І хай Кубрик вважав, що студія серйозно обмежила його в авторських рішеннях, результат все одно вийшов чудовим. Доля раба-гладіатора, який підняв масштабне повстання проти Римської імперії — одна з найвідоміших, коли йдеться про світову історію.

Виробництво фільму, особливо сценарної його частини, супроводжувала маса проблем — це частково описано у чудовому фільмі «Трамбо». Тим більше вражаючим виглядає підсумкова картина, відзначена чотирма Оскарами.

Війна та мир 1966

Сергій Бондарчук зняв одне із наймасштабніших історичних полотен. Виробництво фільму зайняло шість років, панорамні зйомки баталій стали проривними, розмір масовки вражає досі, а бюджет на той час і зовсім космічний. У СРСР у рік виходу він став найкасовішим, та й за всю історію радянського кіно це, мабуть, один із фільмів, що найбільш переглядаються. За кордоном він також відзначений гідно (серед іншого і Оскар за найкращий іноземний фільм).

Сам режисер зіграв П’єра Безухова. Найкращий Штірліц всіх часів і народів, він же В’ячеслав Тихонов, зіграв князя Болконського, а роль Наташі Ростової виконала Людмила Савельєва.

Генріх V (Henry V) 1989: Кращі історичні фільми

Кеннет Брана зробив ім’я на постановках Шекспіра. Що, з одного боку, легко (бо це ж Шекспір), з іншого боку, дуже складно (бо рівень очікувань зашкалює — спробуй не витримати відповідність класиці). Часто у своїх фільмах Брана виконував головну роль. “Генріх V” не виняток, режисер тут постає, власне, англійським королем.

Екранізація п’єси про протистояння Англії та Франції та закулісних інтриг духовенства задля збереження влади церкви принесли Брана номінації на кращого режисера та головну чоловічу роль, проте статуетка дісталася лише за найкращі костюми (втім, чи це не похвала для історичного фільму).

Джон Ф. Кеннеді. Постріли у Далласі (JFK) 1991

Хто вбив Кеннеді? — питання дуже популярне і в США, і за межами цієї країни. У тому сенсі, що в офіційну версію багато хто не вірить, тому що вона має надто багато смислових та логічних пробоїн. Саме на них і вказує Олівер Стоун у своїй монументальній праці про вбивство одного з найвідоміших американських президентів.

На нашу скромну думку, цей фільм може претендувати на звання найкращого у кар’єрі режисера. “Взвод”, “Природжені вбивці”, “Народжений четвертого липня” – поза всяким сумнівом, фільми пам’ятні та легендарні, але в “JFK” вдалося поєднати детальне розслідування, опрацювання версії за баченням Стоуна (а він виступив не тільки режисером, а й одним зі сценаристів) та персональні переживання головного героя, якого блискуче зіграв Кевін Костнер.

Створити настільки продуману стрічку з масимальною увагою до деталей та їх достовірності, але не піти у нудну документалістику. З іншого боку, так розкрити характери героїв, не робити їх картонними шаблонами, показати їх думки, спосіб життя, устремління, але на догоду художності та залученню в дію не скотитися у фантазію за мотивами гучної справи про вбивство. Майже ідеальна картина.

Неможливо не згадати розкішний акторський склад: Томмі Лі Джонс, Сіссі Спейсек, Джек Леммон, Дональд Сазерленд, Майкл Рукер, Джо Пеші, Кевін Бейкон. Не всі ролі великі, але кожен вклався максимум, чого вартий епізод із Сазерлендом або розпач в очах Леммона. Окремо відзначимо роль Гері Олдмена, який зіграв Лі Харві Освальда, практично один на один з першоджерелом. І щоб остаточно переконати в необхідності перегляду: оператор — триразовий володар Оскара Роберт Річардсон (одна з нагород за обговорюваний фільм), композитор — легендарний Джон Вільямс. Два Оскара та ще шість номінацій.

Останній імператор (The Last Emperor) 1987: Кращі історичні фільми

Фільм Бернардо Бертолуччі про останнього імператора Китаю. Полотнище на дві з половиною години про його життя, починаючи з малого віку. Оскільки консультантом на зйомках виступав брат Пу І (імператора), який також є одним із персонажів картини, чи варто говорити про те, що достовірність історії дотримана максимально, наскільки це в принципі можливо.

“Останній імператор” отримав 9 Оскарів – у всіх номінаціях, в яких був номінований, включаючи кращий фільм, режисуру та сценарій.

Вся президентська рать (All the President’s Men) 1976

В історії США є кілька пам’ятних віх, про які кіно зніматимуть нескінченно. І якщо вбивство президента (Лінкольна чи Кеннеді, скажімо), це хоч подія і надзвичайна (і трагічна, зрозуміла справа), але все ж таки не виключна, то ситуація, в якій президент йде зі своєї посади в результаті журналістського розслідування, — це щось унікальне. Уотергейтський скандал – явище унікальне. Він одночасно розкриває нарив, показуючи, що демократія має проблеми; і в той же час, показує, що демократія жива, якщо правда може перемогти.

Двоє журналістів, за чиєю книжкою і поставлений фільм, одержують матеріали, які можуть змінити результати президентських виборів. Незважаючи на те, що стрічка не насичена динамічними подіями, дивитись її дуже цікаво. Більше того, якщо бути в курсі подій навколо Уотергейта, набагато зручніше дивитися масу фільмів, пов’язаних із ним (а таких чимало, Голлівуд любить знімати кіно про американську історію).

Пару жуналістів зіграли Роберт Редфорд та Дастін Хоффман. У фільмі також зайняті Джейсон Робардс, Джек Уорден, Хел Холбрук та Мартін Болсам. Режисер – Алан Пакула, профі у жанрі спокійного за викладом, але напруженого за атмосферою детектива.

Мюнхен (Munich) 2005: Кращі історичні фільми

Стівен Спілберг досяг таких висот, що будь-хтофільм, який отримує позначку нижче, ніж «чудово», якось одразу викликає масу нарікань. Така доля спіткала і стрічку “Мюнхен”. Не дуже зрозуміло, чому саме. Начебто до сценарної та режисерської роботи складно пред’явити претензії. Можливо, не вистачає несподіваних поворотів та інтриги? Але ж це фільм з реальної історії, не політ фантазії автора. Зачеплена тонка тема протистояння Ізраїлю та Палестини?

Так, але це, знову ж таки, реальне життя. Та й не всі незадоволені фільмом живуть у цих двох країнах. Напевно, після «Списку Шиндлера» очікування від історичних картин Спілберга надто високі, а тому й вельми неупереджена (політично) картина про трагічну подію на мюнхенській Олімпіаді (неупередженість відзначали багато західних критиків, хоча з боку Ізраїлю та Палестини були альтернативні реакції) ступеня оцінки, якої, на нашу скромну думку, заслуговує.

Кращі історичні фільми

Так чи інакше, фільм оповідає про теракт на мюнхенській Олімпіаді, що призвів до загибелі ізраїльських спортсменів, і реакції на нього спецслужб Ізраїлю. Власне, у цьому погляди режисера та представників офіційної Палестини та Ізраїлю і не сходяться (Палестина говорить про замовчування низки фактів, Ізраїль взагалі заперечує якусь «реакцію» та «помсту» на теракт). Але досить про політику. Фільм дуже напружений. Як завжди у Спілберга, екшн не є самоціллю — набагато важливіші моральні питання (про справедливість та необхідність відплати, про побічну шкоду та її виправданість).

Як завжди, кастинг на висоті: Ерік Бана, дуже пронизливий Деніел Крейг, не особливо відомий на той момент масовому глядачеві, Матье Кассовіц, Джеффрі Раш. Традиційний супутник Спілберга за камерою – Януш Камінський. Композитор — Джон Вільямс, який уже згадувався в цій статті.

Як боягузливий Роберт Форд убив Джессі Джеймса (2007)

Частина читачів може здивуватися, як вестерн потрапив у цю добірку. Проте Джессі Джеймс, легендарний розбійник і герой стільких кантрі та блюз пісень, був реальною особистістю. Він грабував банки та поїзди, вбивав людей, у тому числі тих, хто був поруч із ним, якщо підозрював у зраді. У назві закладено невеликий спойлер, але фільм від цього менш цікавим не стає. Якщо, звичайно, ви в змозі отримувати задоволення від дуже неквапливої ​​тягучої оповіді завдовжки дві години і сорок хвилин.

У ролі Джессі Джеймса – Бред Пітт, у ролі боягузливого Роберта Форда – Кейсі Аффлек, у ролі його брата – Сем Рокуелл. У невеликому епізоді – Нік Кейв, який співає в барі пісню про вбивство народного героя-розбійника. Принагідно він також написав і чудову музику для фільму.

Прапори наших батьків (Flags of Our Fathers) 2006: Кращі історичні фільми

Дві паралельні картини від режисера Клінта Іствуда. Погляд на ту саму війну з боку американців і з боку японців. У «Прапорах наших батьків» розповідається історія комерційного туру солдатів зі знаменитої фотографії, на якій вони становлять прапор над островом Іводзіма. Острів невеликий, але боротьба за нього вийшла дуже жорстокою та кривавою. Подвиг бійців згодом був експлуатований для збирання грошей під військову кампанію, а сам тур став для них зломом світогляду.

Листи з Іводзими (Letters from Iwo Jima) 2006

У «Листах з Іводзими» викладено історію з погляду японського солдата та японського генерала, який не знаходить підтримки у своїх армійських колег. Фільми Клінта Іствуда не тільки наповнені драмою, а й винятково відполіровані з погляду історичної достовірності та уваги до деталей.

Однозначно рекомендується для перегляду для тих, хто хоче розуміти проблематику відносин Японії та США під час Другої світової, а також для тих, хто хоче побачити альтернативну точку зору, не надто приправлену чадом патріотизму.

Приховані фігури (Hidden Figures) 2016: Кращі історичні фільми

“За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка”. А за кожним подвигом американської науки і технології стоїть група афроамериканських невизнаних учених, а то й простих роботяг, які можуть заткнути за пояс білих комірців з NASA.

Зрозуміло, що ми жартуємо, але приблизно так можна окреслити основну дію у картині «Приховані фігури». Декілька темношкірих жінок, робітниць обчислювального відділу в найбільшій космічній компанії США, намагаються пробитися на більш серйозні позиції на роботі, а водночас допомагають перемогти СРСР у космічних перегонах часів холодної війни.

Хтось після перегляду скривиться і скаже, що політкоректності стало занадто багато, хтось взагалі відмахнеться, мовляв, надто неправдоподібно, притягнуте за вуха, всі білі зображаються самозакоханими дурнями, які і диплом-тпро незрозуміло як отримали, натомість афроамериканки — зразок старанності, завзятості у досягненні мети та професійної кваліфікації. У чомусь ці скептичні оцінки вірні, проте варто також пам’ятати, що кіно знято з реальної історії.

Це не найцінніше кіно з художньої точки зору, проте це дуже важливе кіно. Коли живеш не в США, питання расизму на тлі постійних розмов про політкоректність по телевізору часом видається надуманим. Проте ще п’ятдесят років тому в автобусах були окремі місця для темношкірих, в організаціях були окремі туалети для темношкірих, а питання кар’єрного зростання можна було навіть не заводити розмову.

Свавілля поліції щодо темношкірих підозрюваних — постійне актуальне питання й у наші дні. Суспільство, безперечно, зробило величезний крок уперед, але проблема загалом нікуди не зникла. Фільм допомагає в черговий раз нагадати, що людину визначає не підлогу та колір шкіри, а її вчинки. Пропагування? Декларація з допомогою мистецтва? Абсолютно вірно. І це дуже важливо.

Кращі історичні фільми

Зазначимо, як завжди, блискучого Кевіна Костнера, «Шелдона» з «Теорії великого вибуху» (Джим Парсонс), який тепер як би Шелдон у реальному не комедійному світі і Кірстен Данст. Тепер, коли ми розібралися з усіма білими акторами, яких ви знаєте, перейдемо до афроамериканських зірок, про більшість з яких ви чуєте вперше (складно було втриматись від цього жарту після попереднього абзацу, який був трохи пафосним). Трійцю чудових дам-науковців грають Тараджи П.

Хенсон (ви бачили її в «Загадковій історії Бенджаміна Баттона», «Муєтті та русі» та в серіалі «Імперія», за який вона отримала Золотий глобус), Октавія Спенсер («Прислуга», « Час вбивати», «Станція «Фрутвейл»» і Жанель Моне (її ви більше можете знати у світі музики — ця виконавиця соула та фанка шість разів номінувалася на Греммі). Також відзначимо роль Махершали Алі, який, як ви можете пам’ятати, став першим мусульманином, який отримав Оскар (за фільм “Місячне світло”).

Найдовший день (The Longest Day) 1962

Про висадку у Нормандії під час Другої світової фільмів знято чимало. Найвідоміший, мабуть, «Порятунок рядового Райана» Стівена Спілберга. Але до появи шедевра Спілберга пальму першості, мабуть, можна було б віддати «Найдовшого дня» за однойменним романом Корнеліуса Райана.

Підготовка до висадки, переміщення судів та закидання військ у тил ворога, а потім і сама висадка. Джон Уейн, Генрі Фонду, Джон Мітчем та Річард Бертон — вражаючий акторський склад із легенд того часу. Сцени з французькими та німецькими військовими були зняті за участю акторів із Франції та Німеччини, а тому озвучені мовою оригіналу, із субтитрами англійською. Цей прийом, використовуваний надання натуральності картині досить поширений зараз, але у той час це було дуже новаторське нововведення.

Дві премії Оскар (чорно-біла операторська робота та спеціальні ефекти).

Торо! Торо! Торо! (Тра-Тра-Тра!, Tora! Tora! Tora!) 1970

Наліт японської авіації на Перл-Харбор у масштабній постановці, де японську сторону представляють японські актори, що говорять японською, а американську — американські, розмовляючі англійською. Достовірність максимальна (принаймні для глядача — допитливе око історика, напевно, знайде до чого причепитися). Зйомки авіаційних маневрів та розгрому наземних об’єктів вражають (і ще більше, якщо зважити на те, що фільму вже майже 40 років). Перша частина фільму досить спокійна, але динаміка картини після початку нальоту затягує незворотно.

Однозначно рекомендується для перегляду всім любителям історії та військового кіно.

Народжений четвертого липня (Born on the Fourth of July) 1989

Одна із вершин творчості як режисера Олівера Стоуна, так і актора Тома Круза. Перший отримав картину Оскар, а другий номінувався. Історія паралізованого ветерана В’єтнаму, який вирушає на фронт впевненим у правоті американської лінії, а потім, зіткнувшись із жахами та несправедливістю війни, повністю переглядає життєві цінності та стає антивоєнним активістом, стала другою частиною у трилогії Стоуна (після «Взводу» і до «Неба і Земля»).

Біг 1970: Кращі історичні фільми

Улюблені твори Михайла Булгакова у постановці режисерського тандему Олександра Алова та Володимира Наумова. “Біг”, “Біла гвардія”, “Чорне море”. Важко зрозуміти, як це дозволили знімати та як це зняли у 1970 році. Біла гвардія зазнає однієї поразки за іншою, громадянська війна наближається до кінця, все більше білих біжить, рятується, емігрує… Але червона армія не представлена ​​героями без страху та докору (її взагалі в картині мінімум), та й білі тут мають людське обличчя, що для радянського періоду кінематографа досить дивно.

Прекрасні акторські роботи Олексія Баталова, Михайла Ульянова, Євгена Євстигнєєва і, звичайно, Владислава Дворжецького — генерала Хлудова. Багато яскравих образів і приголомшливий настрій безвихідності та нескінченної трагедії, що дбайливо підтримується режисерами.

Лоуренс Аравійський (Lawrence of Arabia) 1962

Один із найвідоміших фільмів світового кінематографу. Епічне полотнище тривалістю в три з половиною години, що отримало сім Оскарів. Реальна історія британського розвідника, який працював з арабськими кочівниками і настільки проникли їх життям і проблемами, що це вилилося в ціле повстання проти Османської імперії. Т. Е. Лоуренс став на чолі руху, проте для цього йому неодноразово довелося випробувати свої принципи людяності на міцність.

Перша велика роль для Пітера О’Тула та для Омара Шаріфа. Режисер Девід Лін до цього зняв такі шедеври як «Міст через річку Квай» та «Великі надії». Також у фільмі зайняті Алек Гіннесс (більша частина глядачів знає його за ролі Обі-Ван Кенобі у «Зоряних війнах») та Ентоні Куїнн («Грек Зорба» та безліч інших хороших картин). Цікаво також, що жодної жіночої ролі в «Лоуренсі» немає.

Нескорений (Invictus) 2009: Кращі історичні фільми

Клінт Іствуд ставить фільм про Нельсона Мандела. У ролі останнього Морган Фрімен. У ролі капітана команди з регбі Метт Деймон. Обидва актори номінувалися на Оскар.

До чого тут регбі до Нельсона Мандели, запитаєте ви? Дуже часто великий спорт і велика політика йдуть пліч-о-пліч. Мандела, після виходу з в’язниці та перемоги на президентських виборах, скористався шансом використати гру для єднання нації.

Фільм знімали в ПАР, і це наймасштабніша постановка, знята в цій країні. Літературною основою для фільму стала книга Джона Карліна Playing the Enemy.

Бункер (Der Untergang) 2004

Усі пам’ятають цей фільм за невеликим епізодом з істерикою Гітлера після доповіді від його генералів, переінакшеному за допомогою озвучки на різний лад (то Гітлер скаржиться на бан якогось сайту, то на якусь професію, то на гру збірної, то ще на щось). Але сам «Бункер» цілком дивилося не так багато людей.

А шкода, адже картина про останні дні третього рейху має не так багато аналогів. Усім відома історія розпачу злочинної машини, що вмирає, постає на повний зріст дорослої драми від режисера Олівера Хіршбігеля. Останній не побоявся розібрати людину-Гітлера, а не просто символ незаперечного вселенського зла. Не можна сказати, що всі були захоплені спробою такого аналізу. Але й байдужими до «Бункера» залишилися небагато глядачі.

Слава (Glory) 1989: Кращі історичні фільми

Меттью Бродерік, Морган Фрімен і Дензел Вашингтон у військовій драмі про події Громадянської війни в США, що відбуваються в полку, що повністю складається з чорних солдатів (білі тільки офіцери). Бродерік грає полковника, який вірить у те, що колишні раби принесуть користь на полі бою. Чи треба говорити, що він стикається нерозумінням не лише з боку супротивника, а й з боку своїх власних бойових товаришів.

Фільм режисера Едварда Цвіка (“Закоханий Шекспір”, “Легени осені”, “Кривавий алмаз”) часто також проходить під назвою “Доблесть”. Три Оскара, включаючи перший у кар’єрі для Дензела Вашингтона.

Лев взимку (The Lion In Winter) 1968

Пітер О’Тул, Ентоні Хопкінс, Кетрін Хепберн та Тімоті Далтон – королівський акторський склад для драми з життя європейських королів.

XII століття. Король Англії запрошує до себе молодого французького короля, принагідно кличе трьох своїх синів і навіть випускає із в’язниці дружину, посаджену за участь у змові проти короля. Король Франції хоче впливу та помсти, троє синів хочуть отримати право на трон, дружина не хоче назад у в’язницю і бажає повноважно користуватися правами королеви. Англійський король, Генріх II (Пітер О’Тул), хоче зіштовхнути всіх між собою та вийти у цій політичній грі переможцем. Ентоні Хопкінс грає його сина – Річарда Левине Серце, який має право першості на спадщину за старшинством.

Фільм за п’єсою Джеймса Голдмена поставив режисер Ентоні Харві, відомий своєю співпрацею зі Стенлі Кубріком як монтажер. Картина отримала три Оскара та номінувалася ще на п’ять (включаючи режисуру).

Король каже! (The King’s Speech) 2010: Кращі історичні фільми

У короля Георга IV проблема, яку можна мати простому смертному, проте абсолютно неприпустимо для найяснішої особи. Він катастрофічно заїкається і взагалі панічно боїться говорити на публіці. В епоху радіо це може стати серйозним випробуванням для монарха, який не може увійти до кожного будинку своїх підданих через голос.

Всі лікарі випробувані, толку ніякого. Останній шанс – ексцентричний логопед, роль якого грає Джеффрі Раш. До всіх бід короля (Колін Ферт) додається ще одна: тотальна неполіткоректність фахівця з мови. Він хоче бути таким як і розшаркуватися в поклонах, нехай і перед самим Георгом IV. Шансів на успіх цієї місії, на перший погляд, дуже небагато.Оскар за найкращий фільм. Ще три за режисуру, сценарій та головну чоловічу роль.

Монгол 2007

Фільм Сергія Бодрова-старшого. Степова розповідь про молоді роки Темуджина, монгола, якого зазнали страшних випробувань. Він був рабом, він голодував, його били та принижували. Однак, пройшовши через всі поневіряння, він не тільки вижив і зберіг розум, але і став одним з найвідоміших полководців та імператорів, більш відомим під ім’ям Чингісхана.

Піаніст (The Pianist) 2002: Кращі історичні фільми

Роман Поланскі сам пройшов через краківське гетто, до якого нацисти загнали євреїв. А тому історія, розказана у фільмі, йому дуже близька. Картина базується на історії польського піаніста Владислава Шпільмана, який рятується від концтабору, але стикається з великою кількістю небезпек у спустошеному вже на той час гетто. Людина мистецтва змушена виборювати виживання серед жахів війни та окупації.

За роль Шпільмана Едрієн Броуді отримав Оскар. Ще два фільми отримав за режисуру та сценарій.

Віднесені вітром (Gone with the Wind) 1939

Вічна класика Віктора Флемінга. Страшно сказати, але фільм знято у 1939 році. На сприйняття, на той час ще толком звукового і кольорового кіно не було. Проте майстри створили шедевр на всі часи.

Кларк Гейбл і Вів’єн Лі миттєво стали іконами, а історія складного кохання на тлі громадянської війни Півночі та Півдня переглянута мільйонами глядачів. І переглядатиметься ще неодноразово.

Нюрнберзький процес (Judgment at Nuremberg) 1961

Фільм не про головний судовий процес над нацистами, а про один із багатьох невеликих над дрібнішими його представниками. Глядачі не побачать фігури величини Геббельса та Герінга, проте проблематика є не менш значною. З одного боку процесу обвинувач-американець, який намагається бути об’єктивним; інакше — німецький адвокат, який вірить у те, що будь-яка людина має право на захист, навіть якщо її звинувачують у жахливих злочинах проти людства. Окремо також постає проблема сприйняття рядовими німцями жахів нацизму, що розкрилися. Невіра, відмова усвідомити ступінь провини та відповідальності, все це різко контрастує з озлобленістю решти світу проти Німеччини.

Додатковим ускладненням для судді буде жінка-німкеня, роль якої виконала легендарна Марлен Дітріх. Чи вдасться служителю закону зберегти тверезість розуму під натиском обставин та голосів з усіх боків?

Блискуча робота Максиміліана Шелла (Оскар). Зірковий акторський склад з акторів першої величини на той час: Берт Ланкастер, Джуді Гарленд, Спенсер Трейсі, Вільям Шетнер, Річард Уїдмарк. Оскар за найкращий адаптований сценарій.

Клеопатра (Cleopatra) 1963: Кращі історичні фільми

Елізабет Тейлор і Річард Бертон – дует, який брав участь у чималій кількості фільмів, що увійшли до всіх списків кращого кіновидань усього світу. Одна з найпам’ятніших робіт двох великих акторів — пеплум від режисера Джозефа Манкевича про взаємини Клеопатри з Юлієм Цезарем та Марком Антонієм. Ім’я Клеопатра давно стало номінальним, однак у картині показано її реальне (наскільки це можливо, звичайно) життя, яке помітно відрізняється від легенд про найкрасивішу імператрицю в історії.

Цікаво, що фільм грандіозно провалився в прокаті, вийшовши на точку окупності лише через деякий час завдяки телебаченню. Критики також були не дуже прихильними до картини, відзначаючи зайву схильність до мелодрами на тлі епічної історичної дії. Однак час часто згладжує гострі кути сприйняття, а тому через роки грандіозної роботи постановників було віддано належне. Втім, нагороди також не оминули “Клеопатру” стороною: чотири Оскара.

Камо прийдеш (Quo vadis) 1951

Ще один пеплум. Постановка роману Генріка Сенкевича (польський письменник, не плутати з Юрієм Сенкевичем, який веде «Клуб мандрівників») режисером Мервіном Лероєм. Історія кохання римлянина, патриція та християнки. На той час це було неможливо, оскільки християнство зазнавало гонінь. І все це на тлі палаючого Риму правителя Нерона. Як відомо, показувати історію найкраще на прикладі життя конкретних людей, а не країни чи народу загалом. Тим більше, якщо цих людей пов’язує сильне почуття, яке іноді здатне подолати будь-які перешкоди. А іноді, навпаки, обставини виявляються сильнішими за будь-які найчистіші людські устремління.

Порятунок рядового Райана (Saving Private Ryan) 1998

При складанні таких добірок можна просто брати всі історичні фільми Стівена Спілберга і включати і в статтю. І все ж таки, «Порятунок рядового Райана» присутній тут не тому, що ми віддаємо данину великому режисерові. Просто неможливо не відзначити кіно такого розмаху та такої сили драматичного впливу. Від сцени висадки в Нормандії, жорстокою і максимально реалістичною, до спроби невеликої групи солдатів врятувати останнього з трьох синів матері, що залишився живим, все в цьому фільмі вражає, захоплює, чіпає за живе.

Було багато суперечок про те, чи варто ризикувати життяю кількох людей заради безпеки одного, а також, чи не надто піднесеною зображується американська модель ставлення до солдатів (і людей у ​​принципі). Але в цьому й суть хорошого кіно — не залишати байдужим, порушувати моральні питання, звертати увагу на проблеми вибору.

Том Хенкс, Метт Деймон, Він Дізель, Том Сайзмор в історії порятунку не тільки людського життя, але і самого усвідомлення того, наскільки цінним це життя може бути.

Битва за Алжир (La Battaglia di Algeri) 1966

Є війни, історія яких відома всім, а є епізоди, про які більшість аудиторії навіть не підозрює. Тим цікавіше спостерігати такі оповіді на екрані.

Війна Алжиру за незалежність Французький Іноземний легіон, який довелося вивести із В’єтнаму. З одного боку люди, які підривають бомби у боротьбі за незалежне існування. З іншого боку — професійні військові, які не хочуть зазнати ще однієї поразки. Війна, як відомо, брудна річ, тому жодна зі сторін не зображується правою.

Фільм спровокував грандіозний скандал. Занадто свіжі були спогади, до того ж, Франція не була згодна з точкою зору. В результаті в цій країні фільм заборонили в принципі, хоча багато хто вважає, що він прикував увагу світової громадськості до проблем окупації країн третього світу. Режисер Джилло Понтекорво використав прийоми наближення того, що відбувається на екрані, до реальності (документальні кадри, зйомки, що імітують хроніку, монтаж цих сцен). Будучи при цьому комуністом за переконаннями, італієць багато в чому поділяв переконання повстанців. Так чи інакше, через багато років, фільм вважається одним із найпотужніших антивоєнних висловлювань у кіно.

Окремо відзначимо музику Енніо Морріконе.

Війна Чарлі Вілсона (Charlie Wilson’s War) 2007

Знову Том Хенкс, але цього разу на війні, що йде в кабінетах. Режисер Майк Ніколс поставив фільм із реальної історії техаського конгресмена, який добився постачання зброї до Афганістану через секретні операції ЦРУ. Чиновник тривалий час займався лобіюванням на різному рівні. Тут домовитися, тут задовольнити постачальників коштів для виборчої кампанії, тут зробити так, щоб були задоволені і прості мешканці штату, і державна машина. Однак поступово він відходить від ігор у затишному політичному болоті штату та звертає увагу на серйозні світові проблеми: війна в Афганістані.

Фільм не настільки проамериканський, як може здатися за описом, адже в якийсь момент, втративши контроль за тим, що відбувається в гонитві за вигодою, США втрачають потенційну загрозу виникнення тероризму на новому міжнародному рівні.

Прекрасні акторські роботи Філіпа Сеймур Хоффмана та Джулії Робертс.

Банди Нью-Йорка (Gangs of New York) 2002

Мало хто сприймає цей фільм як історичний через велику кількість кривавої різанини і образ самого режисера, який собаку з’їв на гангстерських стрічках. Тому частина глядачів думає, що це черговий опус Мартіна Скорсезе про кримінальні розбірки, нехай і в 19 столітті. Тим не менш, історична основа фільму є, і навіть задіяні деякі реальні персонажі тих часів. Протистояння простих громадян та бандитів, смутний час масового припливу емігрантів та неприйняття їх місцевим населенням, відсутність зрозумілих ідеалів та цілей. Все це виливається в масові побоїща та значну кількість смертей.

Демонічний образ Білла «М’ясника» Каттинга від Деніела Дей-Льюїса, який якимось дивом не отримав Оскар за цю роль (до речі, фільм був номінований на десять статуеток, але не отримав жодної). персонаж Леонардо Ді Капріо, який мчить, який хоче помститися за смерть батька, який загинув від руки «М’ясника» 16 років тому. Брендан Глісон та Ліам Нісон. Дуже жорстоке, але настільки ж сильне кіно для становлення Нью-Йорка та Америки загалом.

Царство небесне (Kingdom of Heaven) 2005

Так, виклад історичних подій у цьому фільмі є досить вільним, адже й епоха дуже давня і не надто докладно запротоколована. І все ж, Рідлі Скотт створив вражаюче полотно про війну мусульманських військ та православних захисників Єрусалиму. Орландо Блум та Єва Грін у головних ролях. Також у фільмі зайняті Ліам Нісон та Едвард Нортон.

Тепер, коли всі найкращі історичні картини, які ми вирішили відзначити, описані, окремо поза списком пригадаємо ще два фільми, які не настільки потужно виглядають сьогодні, але справили помітний вплив як на історичний жанр, так і на розвиток кінематографу загалом. І оскільки ми розуміємо, що багато відвідувачів kinowar.com статті не читають, а просто дивляться назви фільмів та картинки, то для них ми ще раз напишемо: ці два фільми наведені окремо від списку. І вони точно не є номером один і номером два просто тому, що ви бачите їх в кінці статті.

Броненосець «Потьомкін» 1925

Ви, напевно, не дивилися цей чорно-білий німий фільм 1925 року випуску (і ми не звинувачуємо вас за це). У той же час ви точно бачили окремі його кадри. Причина проста: свого часу він дав товчок тому, як у принципі можна показувати історичні та життєві події на екрані. Тому якщо ви бачите, що в якихось статтях цей фільм визнається найкращим в історії, не переживайте. Світ не збожеволів. Просто ця картина має велике історичне значення для кінематографа як мистецтва і як індустрії. Сергій Ейзенштейн був першопрохідником, і він один із тих, хто вплинув на створення кіно таким, як ми бачимо його сьогодні.

Земля 1930

Приблизно така сама ситуація і з фільмом Олександра Довженка «Земля». Це зараз побудова історії на екрані може бути будь-яким, зйомки з будь-якого кута та в будь-якому монтажі доступні. А в 1930 році це було не те що в новинку, це просто було чимось нереальним (іншими словами, критики, професіонали та глядачі запитували «а так можна?»).

Кращі історичні фільми

Тому якщо ви бачите інформацію про те, що цей фільм увійшов до списків «найзначніших», «найбільших» та «найвпливовіших», то повірте, це не тому, що хтось хоче звеличити українське кіно без причини. Так, сьогодні цей фільм дивляться як взірець кіноісторії, а не як художнє кіно. Але це справді одна з усіх розвитку кінематографа.

І ще, якщо ви не бачили кадрів яблук під дощем у «Землі», то ви справді багато втратили.

Читайте також:

Цікавий фільм на вечір для всієї родини

Що подивитися ввечері

32 цікаві фільми із захоплюючим сюжетом

Приємного перегляду!