7 детективів про страшні злочини – у кримінальної історії майже завжди трапляються несподівані кульмінація та розв’язка, але не обов’язково з розкриттям злочину та завершенням справи. Кіно активно користується ситуацією нерозгаданого злочину, щоб повідомити нам про непізнавану реальність, відносності істини та інколи – непереборність зла. Нерозкриті справи та незбагненні таємниці у 7 яскравих фільмах із детективним сюжетом, які перевертають жанр.
Зодіак (Zodiac 2007) – 7 детективів про страшні злочини
У злочинній активності Зодіаку ми знайдемо безліч підводних каменів, але Девід Фінчер вирішив зупинитися на головному – невстановленій особі вбивці, якого не можуть ідентифікувати вже понад 50 років. «Зодіак» – тригодинний детектив про безплідні пошуки маніяка, в якому кульмінація та розв’язка не дають радісних результатів. Газетний карикатурист (Джейк Джилленхол) витрачає 13 років, кладе свою розсудливість та сімейне життя, щоб вийти на каліфорнійського вбивцю, але марно. У цьому закрученому розслідуванні Фінчер показує, як пропорційно невловимості таємниці зростає азарт до її розкриття, особливо якщо йдеться про одного з найзагадковіших убивць в американській історії. І сам процес, як здається, превалює над кінцевим результатом.
Спогади про вбивство (Salinui chueok 2003)
Поряд із «Олдбоєм» детективний трилер Пон Джун Хо став флагманом південнокорейського кіно. Невмілі, але захоплені справою поліційні намагаються вистежити серійного вбивцю, який тероризував маленьке містечко з 1986 по 1991 рік. Нерозсудливість, корупція та нескінченна низка бюрократичних проблем перетворюють пошук маніяка на не вирішуване завдання – з вини, власне, самих службовців. «Спогади про вбивство» – східна притча про непізнавану і невловну реальність, в якій є іронічний жанровий злам: сільські нахабні детективи тупцюють на місці й, що б вони не робили, потрапляють у цугцванг. Втім, такий розклад справ переконує в тому, що з парадоксами та нерозв’язними питаннями життя краще миритися – може, з якогось непорозуміння космічних стихій все вирішиться саме. Масла у вогонь підливає факт, що перед нами реальна історія, а справжнього маніяка знайти все ж таки вдалося (після виходу картини) – правда, той уже відбуває довічне покарання за інший злочин.
З пекла (From Hell 2001) – 7 детективів про страшні злочини
Вбивця Джек Потрошитель – один із символів вікторіанської епохи – знайшов нове життя в екранізації коміксу Алана Мура. Джонні Депп зіграв Фредеріка Абберлайна – реальну людину, яка розслідувала вбивства Потрошителя, нерідко покладаючись на екстрасенсорні видіння. “З пекла” – історія нерозгаданих злочинів, де в орбіту кривавих діянь Потрошителя вписані й масонські кола, і навіть члени королівської родини. Фільм представляє свою версію того, чому звірячі вбивства так і не були розкриті: саме через приналежність маніяка до вищого суспільства. Досить цікаве припущення.
Місто, яке боялося заходу сонця (The Town That Dreaded Sundown 1976)
Історія пам’ятає жахливі події в Тексаркані 1946 року, коли не спійманий серійний вбивця тероризував людей у припаркованих автомобілях і навіть у будинках, а потім щасливо зник (цілком собі попередник Зодіаку). «Місто, яке боялося заходу сонця» – слешер родом з 70-х, що реконструює кошмарні події тих днів. На догоду художню вигадку автори надходити не стали – меседж стрічки прямолінійно виведений у слогані, який говорить: «Вбивця все ще ховається на вулицях Тексаркани штату Арканзас», тобто кінематографісти не знайшли відповіді на поставлені питання, а лише посилили містичний ореол навколо.
Три білборди на кордоні Еббінга, Міссурі (Three Billboards Outside Ebbing, Missouri 2017)
Ми ніколи не забудемо, з якою самовіддачею Френсіс Мак Дорманд зіграла Мілред – скорботну матір у пошуках справедливості. Після вбивства доньки жінка звинувачує поліцію за недбалість і бездіяльність, поступово розуміючи, що власні моральні правила цінніші за писані закони. Фільм Мартіна Мак Дони – руйнівний експеримент: як далеко здатна зайти проста людина, намагаючись знайти докази й паралельно утихомирити свій гнів. Попри радикалізм матері та пошук злочинця через ДНК-дослідження, ми не можемо з упевненістю судити, чим закінчилася епопея Мілдреда. Людина може відмовитися від пошуків відповідей, але мати у собі рішучість довести справу до кінця, хай навіть заради вгамування люті. Помста, позбавлена конкретики та мети, запущена як механізм, веде героїню будь-куди, але до істини в останню чергу.
Расемон (Rashomon 1950) – 7 детективів про страшні злочини
На запитання “хто вбив?” не завжди можуть відповісти детективи та криміналісти – іноді завдання вимагає розгляду у складнішому філософському вимірі. «Расемон» Акіри Куросави, знятий за притчею Рю Акутагави, розповідає про злощасну подію – зґвалтування молодої нареченої та вбивство чоловіка-самурая – одразу з чотирьох точок зору. Усі версії загибелі самурая одинаково ненадійні й водночас існують повноправно як свідчення свідків. Хто ж сказав правду про смерть самурая, мабуть, ніхто так і не дізнається – проблема полягає у відносності знання як такого, заломленого досвідом кожного. Немає більш бентежного моменту, ніж розуміння, що істина у кожного своя – у разі таких заплутаних справ, як вбивство, подібне усвідомлення може запросто змусити опустити руки.
Чорне Різдво (Black Christmas 1974)
Долю екранних маніяків передбачити легко – до середини фільму їх таємничу найчастіше розкривають. Канадський слешер Боба Кларка, один із першопроходцем у жанрі, вже тоді мислив певними винятками: тутешній вбивця так і не був оприлюднений. Маніяк, який мешкає на горищі величезного будинку, тероризує студенток напередодні різдвяних канікул. Коли втручається поліція, з’являється і коло підозрюваних – доти, доки самі підозрювані не є мертвими. Перетворивши вбивцю на невідомий об’єкт жаху, «Чорне Різдво» викликало невимовне почуття тривоги – тепер, глядачі, миріться з цим: маніяк не має ні минулого, ні навіть обличчя.
Дивіться також: Фільми жахів про тварин – цікава добірка
