Ландшафтний дизайн біля будинку

Ландшафтний дизайн біля будинку – сучасний ландшафтний дизайн будується на дотриманні низки правил та базових установок. Досвід показує, що відмовлятися від них не варто, результат буде не найкращим. Для оформлення ділянки необхідно спиратися на:

• Проєктування та планування – створення графічних схем місцевості з прив’язкою, ескізів та описів елементів дизайну, прив’язку до рельєфу з урахуванням перепадів висот та будов;
• зонування за функціональністю та оформленням – поділ території на кілька ділянок з певним призначенням та пов’язаним з ним дизайном;
• пов’язаність елементів та зон – внесення до плану доріжок, огорож, газонів (посадок), що створюють основу для взаємодії та розмежування виділених зон;
• вибір стилістичного рішення у загальному вигляді та за зонами від класики до хайтеку та еклектики.

Насиченість технічними пристроями не є обов’язковою, але відкриває масу цікавих можливостей. Це освітлення та підсвічування, в тому числі й динамічне, використання помпи та прихованих трубопроводів для води (полив, фонтани, водоспади), підтримка стану штучних водойм за допомогою фільтрації. У дизайн можна включити й більші форми у вигляді зимових садів, сучасних огорож.

Актуальні та поширені стилі ландшафтного дизайну ділянок

Стилем заведено називати єдність прийомів та методів оформлення, а стосовно ландшафтного дизайну це відповідність елементів оформлення певної естетичної та функціональної концепції. Існує кілька поширених стилів дизайну ділянок, побудованих на давно відпрацьованих методах, на особливу згадку заслуговує еклектика – поєднання елементів і форм з різних стилів, що вимагає добре розвиненого почуття міри та здатності приховувати й розкривати деталі за допомогою перспективи та світла.

• Класичний стиль ландшафтного дизайну

Класика тяжіє до строгих прямих ліній, завершених форм, симетрії та прив’язки до композиційного центру. З класичного стилю у ландшафтному дизайні виник французький регулярний парк із вивіреними клумбами, прокладеними строго за схемою доріжками та чітко окресленими водоймами. До класики можна додати елементи італійського бачення – розташовані осторонь центру композиції портики, імітацію стародавніх руїн, балюстради та сходів. Ділянка в класичному стилі вимагає постійного ретельного догляду, тому що не підстрижені кущі та нерівні клумби псують картину, створюють враження занедбаності та неохайності.

• Сільський або кантрі стиль

Стиль кантрі та його різновид “Російська садиба” мають ознаки класики в зонуванні, але акцент зміщується до дещо утрируваного спрощення, природності, грубуватих форм та еклектики в МАФ. Доріжки з грубого каменю, дерев’яні композиції у вигляді гойдалок, що нібито випадково залишені на клумбах дерев’яні предмети створюють особливу атмосферу. Стиль Кантрі може нести відтінок гротеску або акцентувати на простоті форм, деякої грубості, кільком центрам композиції, відсутності прямих ліній і закінчених форм.

Ландшафтний дизайн біля будинку

• Англійський (пейзажний)

Стиль англійського парку – це майстерна імітація природності, підкреслено незайманий ландшафт, доріжки з поворотами й галявинами, що раптово відкриваються, групи дерев і просторі газони. Ця природність дається чималою працею та глибоким перетворенням ландшафту. Цікава особливість англійського парку – видові картини, що відкриваються раптово, і живоплоти, що дозволяють створити ефект безлічі прихованих картин навіть на невеликій ділянці. Крони дерев повинні створювати ефект “скайлайн”, візуально обмежувати ділянку та приховувати нібито розгорнуту далі перспективу.

• Прованський (французький кантрі)

Це добре впорядковане безладдя з яскравими квітами, садовими фігурками, пучками нібито неприбраних трав. Прованський кантрі гарний на невеликій ділянці, де немає потреби створювати центр композиції та змінювати перспективи. Але йому бажані перепади висот, щоб створити ефект об’ємності.

• Японський та китайський сад

Японський сад добре реалізується на малих майданах. Тут не важливими є перепади висот, акцент створюється на множинних композиційних центрах, мікрокосмах навколо валунів і компактних елементах рельєфу з якісно окресленими краями доріжок. В одній із зон відпочинку розташовують сад каміння. Бажано влаштувати спокійне водоймище, струмок.

У стилі китайського саду важлива озонованість – це мікроділянки, розділені так, щоб з кожної точки відкривався новий вид. Китайський сад складний у реалізації, він вимагає глибокого опрацювання простору та планування перспектив. Складнощі додають МАФи у вигляді альтанок та пагод з характерними дахами.

• Стиль модерн

Цей стилістичний напрямок ближче до вільного, несе відтінок еклектики, тяжіє до природності та впровадження у ландшафт елементів класики та кантрі. У стилі модерн можна оформити й невеликий садок, і просторий маєток із перепадами висот та кількома композиційними центрами.

Окремо варто згадати перехід від модерну до альпійського стилю зі штучно створеними елементами рельєфу у вигляді альпінаріїв, рокаріїв та чеських скалок. Тут доречні водоймища, водоспади, тераси та гірки з каміння.

Зонування ділянки під час опрацювання ландшафтного дизайну

Принцип зонування виник дуже давно, це базове рішення для будь-якого ландшафтного дизайну, продиктоване міркуваннями практичності та естетичної цілісності. Основні зони виділяються за функціональністю та призначенням:

• Ділянку для відпочинку та релаксації варто розташувати осторонь галасливих місць, створити атмосферу деякої замкнутості та споглядання, але забезпечити простий доступ до нього з боку будинку;
• зона активного відпочинку в сучасній виставі – це комплекс прогулянкових доріжок, місце для занять спортом та ігор, яке може бути розташоване неподалік дитячого майданчика;
• зона зустрічей та приймання гостей добре поєднується з ділянкою для сніданків та обідів на повітрі, межує з безпосереднім прибудинковим ділянкам та виходом кухні, може бути пов’язана з терасою та верандою як укриттями при зміні погоди;
• господарська зона повинна бути відокремлена від інших огорожами та малопроникними для погляду огорожами, в ній розташовуються гаражі, домашні майстерні, стоянки, можливе розміщення септика та під’їзду до нього;
• прибудинкова ділянка з клумбами та газонами вимагає місця, але якщо воно є, то це дозволяє розгорнути невеликий ефектний та завершений стилістично шматочок французького регулярного парку з клумбами або англійський газон.

Вибір, розміри та розташування зон на ділянці повністю залежать від меж території, проєктування повністю індивідуальне. Спосіб розмежування зон – від огорож до умовних ліній зміни стилю або перепадів висот, елементів рельєфу, ділянок з різною рослинністю.

Правила зонування припускають пов’язаність деяких зон, наприклад, обідньої та частини прибудинкової, ізоляцію зони відпочинку від спортивного та рекреаційного, розміщення дитячого майданчика в місці з гарним оглядом з дому. Якщо ви розраховуєте часто приймати гостей, то варто виділити зону мангала поблизу обіднього лужка, але врахувати напрям вітрів, щоб не диміти у бік будинку і ділянки для відпочинку.

На зонування впливають особливості клімату – слід враховувати зміну дощових та сонячних днів, зимовий холод та літню спеку. Це вносить певні особливості визначення відстані між будинком, обіднім майданчиком, стоянкою, альтанками. Окремо варто продумати розташування зони городу чи господарських посадок.

Ландшафтний дизайн біля будинку – колірні рішення

Варіанти кольорового оформлення у ландшафтному дизайні підбираються залежно від стилю та фону оточення. Наприклад, англійський ландшафтний парк з газонами, кронами дерев і галявинами біля водоймищ тяжіє до помірних зелених тонів, розбавлених туманним відтінком води та іноді “випадковими” квітниками.

Французький регулярний парк – це зелень і суворо вивірені сектори з підібраними кольорами на клумбах. Класика передбачає суміш зелені, кольорових секторів та відтінків каменю в бордюрах, балюстрадах, кам’яних бар’єрах.

Японський і китайський стиль допускають змішання кольорів за принципом поміркованості та споглядання, тут доречні м’які відтінки натурального каменю, глибока зелень кущів та стримані проблиски кольорів.

Загальна композиція кольорів вибудовується з урахуванням фасаду будинку, підкреслюється вибором кольору огорож, особливо штахетників і живоплотів. Деталі сприйняття створює колір садових доріжок та бордюрів. Шляхом клаптевого розподілу яскравих кольорів можна створити ілюзію кількох центрів композиції. Солідність підкреслюється кольорами натурального каменю на фасаді у поєднанні із зеленню підстрижених газонів та завершеними формами французьких клумб.

Варто враховувати ефект зміни колірної парадигми восени – навколишні ділянки крони дерев і кущі змінюватимуть колір до полум’яних відтінків помаранчевого та багряного. Кущ шипшини, альтанка, обплетена диким виноградом і в’юнами восени кардинально змінюють колірне сприйняття картини.

Елементи оформлення та облаштування ділянки

Газон на ділянці – це або майданчик з якісно підстриженою травою, або умовний лужок для сніданку, обіду, ігор та прогулянок. Облаштування газону багато в чому залежить від обраної форми, завершеності контурів і лиття зазначених кордонів. Головне в газоні – рівний однаковий рівень по висоті та відсутність лисин. Іноді газон влаштовують на майданчику та ледве помітним піднесенням, щоб створити ефект об’єму, але найчастіше він гладкий.

У класичному та французькому парку газон суворо обмежений та завершений за формою. В англійському парку газон нібито випадковий серед рослинності та водойм, але підстрижений. Газон кантрі невеликий, для сонячних ванн, без чітко окреслених меж.

Садова доріжка – це важливий елемент, що пов’язує частини території та задає стилістичні особливості оформлення. Прямі та ідеально округлені доріжки з рівних плит або присипані крихтою характерні для регулярного парку. Англійський стиль передбачає доріжки, викладені кам’яними плитами неоднакової форми з грубуватими бордюрами та складними поворотами майже без прямих ділянок. Доріжка в саду завжди повинна мати покриття та трохи опуклий профіль для стоку води, але такий, щоб узимку не створювалося умов для ковзання. У господарській частині території краще викласти садові доріжки асфальтом чи плиткою.

Паркани та огородження

Паркани та огородження – це складна система розмежування зон та формування зорових ефектів. Наприклад, живоплоти англійського парку вписується в картину і дозволяє “відкрити” за поворотом новий вигляд. Штахетники створюють умовні межі візуально та функціонально, балюстради з бильцями формують площі та місця променаду. У ландшафтному дизайні краще відмовитися від великовагових глухих огорож, а непроникність створювати шляхом в’юнків, висаджених уздовж кордонів кущів та хвойних дерев. Можна помірно використовувати секції з сітки та лозини, але так, щоб не створювалося враження забороненої зони. Поєднання металевого паркану на цегляних опорах із рядом хвойних дерев надає солідності великій ділянці.

Ландшафтний дизайн біля будинку – водойми та елементи рельєфу

Водойма у вигляді ставка, басейну, струмка надає ділянці динаміку та формує певні лінії розділу. Ставки, розгорнуті в перспективі – найбільш вражаючий приклад організації регулярного парку із дзеркалом води. Але для цього потрібні гектари території.

На невеликій дачній ділянці кілька соток і прибудинкової території 1-2 га водойми локальні, прив’язані до зон. Ставок – це місце тиші та усамітнення. Він може мати невеликі розміри, нерівні береги, але має бути чистим і спокійним.

Басейн розглядається як спортивно-рекреаційний елемент або чисто декоративний, із фонтаном. Тут підходи зовсім різні, як і варіанти форм, кольорів оформлення, підсвічування. Декоративний басейн з невеликим фонтаном впишеться в будь-яку частину території, при цьому він може мати вигляд “старого” басейну в італійському саду або парадне оформлення на ділянці прямо перед фасадом.

Струмок і водоспад вписуються в ансамбль альпінарію і японського саду. Вони характеризуються вираженим перепадом висоти, звивистими формами, використанням терас і додаткових елементів, містків, підсвічування та рослинного обрамлення. Більшість рішень для басейнів, водоспадів та фонтанів у сучасних проєктах засновані на замкнутих системах циркуляції води з фільтрами та помпами.

Квітники та клумби

Кожному стилю властивий свій підхід до квітника від строго окресленої та вивіреної клумби французького парку до шматочка галявини на газоні у стилі англійського парку. Ці елементи заведено розрізняти за кількома ознаками:

• Завершеність, симетрія та композиція;
• кількість рівнів та перепад висот;
• колірні рішення та періоди цвітіння;
• вписування в краєвид.

Створити квітник можна у будь-якій частині території, для цього слід продумати форму та висоту, визначитися із поєднанням кольорів та межами. Рельєф може створюватися за допомогою терас, вибудовування піраміди або висадки рослин з різною висотою. Обрамлення квітника може бути бар’єрним, бордюрним, виготовленим з плитки або кущів. Варіанти краще вивчати по фото та ескізах, враховуючи, що клумба це акцентовано штучний елемент, а квітник може мати вигляд випадкового чи навіть умовно занедбаного старовинного елемента оформлення.

Підбір зелених насаджень – це окрема тема у ландшафтному дизайні, оскільки має значення маса факторів від клімату до рельєфу та розмірів по периметру, природного освітлення та можливості використання композицій ґрунтів.

Альтанки та малі архітектурні форми

При виборі альтанок та лавок важливо враховувати, що вони створюють вертикальну складову у ландшафтному дизайні. Кожному стилю оформлення відповідають певні форми, наприклад, в імітації природного ландшафту альтанка з легким решетуванням і в’юнами впишеться в картину живоплотів. У строгому і композиційно завершеному регулярному сегменті домашнього парку альтанка повинна бути віддалена від центру і по можливості не акцентована, в італійському парку їй можна надати форму портика і старовинного напівзруйнованого святилища.

Зазвичай альтанки класифікують як закриті та відкриті, розрізняють за формою та варіантами оздоблення. Деякі рішення розраховані на цілорічне використання з опаленням та знімною огорожею. Декоративні альтанки можуть бути не дуже зручними для відпочинку, але вони здатні серйозно вплинути на візуальне сприйняття вашого домашнього парку. Важливо врахувати особливості прокладання доріжок у бік альтанки, розміри майданчика та оформлення периметра, наприклад, квітниками або кущами.

Великий вибір готових проєктів альтанок дозволяє підібрати будь-який варіант, а за наявності грошей можна розробити індивідуальний дизайн. Важливо враховувати вимоги до фундаменту альтанок, оскільки деякі рішення мають чималу вагу.

Розробка та реалізація ландшафтного дизайну

Все починається з проєктування та планування. З погляду фахівців важливим є дотримання низки умов:

• Обстеження ділянки, виміри та знімання з перенесенням на схему, фотографування ключових точок;
• розробка попередньої схеми з елементами рельєфу та оформлення, створення ескізів для візуалізації;
• розбір пропозицій із замовником та вибір варіантів, формування єдиного стилістичного уявлення про оформлення, погодження рішення;
• графічна розробка проєкту зі схемами, відстанями та висотами, прив’язкою елементів до точок встановлення.
• Після затвердження проєкту необхідно скласти список комплектувальних, окремо опрацювати специфікацію зелених насаджень з урахуванням клімату, точно визначити місця висадки.

Реалізація проєкту починається з підготовки рельєфу та розмітки ділянки. На розміченій території створюються доріжки та газони, формуються гірки та будуються басейни, огорожі, майданчики. Залежно від вибору зелених насаджень проводиться висадка у підготовлені ґрунти. Порядок встановлення альтанок та лавок, мощення доріжок залежить від того, як забезпечується доступ до певних точок з урахуванням рослинності та стану сусідніх ділянок території. На останньому етапі монтується проводка та підсвічування.

При оформленні ділянки водоймами та фонтанами окремо розробляється схема водопостачання, встановлення помп та фільтрів, живлення апаратів та точок доступу для обслуговування. Це виноситься на окрему частину проєкту.

Ландшафтний дизайн біля будинку – декілька порад та рекомендацій

Терміни реалізації можуть бути різними, але важливо враховувати, що більшу частину фізичних робіт можна провести лише в період, коли снігу немає. Дощі можуть ускладнити роботи, тому розробку проєкту варто розпочати заздалегідь, щоб залишити великий проміжок часу до холодів. Обов’язково враховується період висаджування певних рослин!

Якщо йдеться про ландшафтний дизайн невеликої дачної ділянки, то можна опустити етап повного проєктування та обмежитися схемою з прив’язкою до вузлових точок. У цьому випадку важливо врахувати сусідство інших ділянок, затінення, взаємодію з освітленням у сусідів, якість джерел води та стоків. Ескізи окремих елементів оформлення можна зробити за фотографіями варіантів ландшафтного дизайну, а для підбору рослин краще звернутися до фахівців.

Дивіться також: Цікавий ландшафтний дизайн клумби